| об’єктивува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | об’єктивува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | об’єктиву́ймо | |
| 2 особа | об’єктиву́й | об’єктиву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | об’єктивува́тиму | об’єктивува́тимемо, об’єктивува́тимем |
| 2 особа | об’єктивува́тимеш | об’єктивува́тимете |
| 3 особа | об’єктивува́тиме | об’єктивува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | об’єктиву́ю | об’єктиву́ємо, об’єктиву́єм |
| 2 особа | об’єктиву́єш | об’єктиву́єте |
| 3 особа | об’єктиву́є | об’єктиву́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| об’єктиву́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | об’єктивува́в | об’єктивува́ли |
| жін. р. | об’єктивува́ла | |
| сер. р. | об’єктивува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| об’єктиво́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| об’єктиво́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| об’єктивува́вши | ||