| об’єктивісти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | об’єктивісти́чний | об’єктивісти́чна | об’єктивісти́чне | об’єктивісти́чні |
| родовий | об’єктивісти́чного | об’єктивісти́чної | об’єктивісти́чного | об’єктивісти́чних |
| давальний | об’єктивісти́чному | об’єктивісти́чній | об’єктивісти́чному | об’єктивісти́чним |
| знахідний | об’єктивісти́чний | об’єктивісти́чну | об’єктивісти́чне | об’єктивісти́чні |
| орудний | об’єктивісти́чним | об’єктивісти́чною | об’єктивісти́чним | об’єктивісти́чними |
| місцевий | на/в об’єктивісти́чному, об’єктивісти́чнім | на/в об’єктивісти́чній | на/в об’єктивісти́чному, об’єктивісти́чнім | на/в об’єктивісти́чних |