| | |
| обізнава́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обізнава́тися, обізнава́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обізнава́ймося, обізнава́ймось |
| 2 особа | обізнава́йся | обізнава́йтеся, обізнава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обізнава́тимуся, обізнава́тимусь | обізнава́тимемося, обізнава́тимемось, обізнава́тимемся |
| 2 особа | обізнава́тимешся | обізнава́тиметеся, обізнава́тиметесь |
| 3 особа | обізнава́тиметься | обізнава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обізнаю́ся, обізнаю́сь | обізнаємо́ся, обізнаємо́сь, обізнає́мся |
| 2 особа | обізнає́шся | обізнаєте́ся, обізнаєте́сь |
| 3 особа | обізнає́ться | обізнаю́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обізнаючи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обізнава́вся, обізнава́всь | обізнава́лися, обізнава́лись |
| жін. р. | обізнава́лася, обізнава́лась |
| сер. р. | обізнава́лося, обізнава́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обізнава́вшись |
