| | |
| обійти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обійти́ся, обійти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обійді́мося, обійді́мось, обійді́мся |
| 2 особа | обійди́ся, обійди́сь | обійді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обійду́ся, обійду́сь | обі́йдемося, обі́йдемось, обі́йдемся |
| 2 особа | обі́йдешся | обі́йдетеся, обі́йдетесь |
| 3 особа | обі́йдеться | обі́йдуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обійшо́вся, обійшо́всь | обійшли́ся, обійшли́сь |
| жін.р. | обійшла́ся, обійшла́сь |
| сер.р. | обійшло́ся, обійшло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обійшо́вшись |
