| | |
| обікла́стися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (обкласти себе чимось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обікла́стися, обікла́стись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обкладі́мося, обкладі́мось, обкладі́мся |
| 2 особа | обклади́ся, обклади́сь | обкладі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкладу́ся, обкладу́сь | обкладемо́ся, обкладемо́сь, обкладе́мся |
| 2 особа | обкладе́шся | обкладете́ся, обкладете́сь |
| 3 особа | обкладе́ться | обкладу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обікла́вся | обікла́лась |
| жін.р. | обікла́всь |
| сер.р. | обікла́лася |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обікла́вшись |
