| обім’я́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обім’я́тий | обім’я́та | обім’я́те | обім’я́ті |
| родовий | обім’я́того | обім’я́тої | обім’я́того | обім’я́тих |
| давальний | обім’я́тому | обім’я́тій | обім’я́тому | обім’я́тим |
| знахідний | обім’я́тий | обім’я́ту | обім’я́те | обім’я́ті |
| орудний | обім’я́тим | обім’я́тою | обім’я́тим | обім’я́тими |
| місцевий | на/в обім’я́тому, обім’я́тім | на/в обім’я́тій | на/в обім’я́тому, обім’я́тім | на/в обім’я́тих |