| | |
| обім’я́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обім’я́тися, обім’я́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обімні́мося, обімні́мось, обімні́мся |
| 2 особа | обімни́ся, обімни́сь | обімні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обімну́ся, обімну́сь | обімнемо́ся, обімнемо́сь, обімне́мся |
| 2 особа | обімне́шся | обімнете́ся, обімнете́сь |
| 3 особа | обімне́ться | обімну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обім’я́вся, обім’я́всь | обім’я́лися, обім’я́лись |
| жін.р. | обім’я́лася, обім’я́лась |
| сер.р. | обім’я́лося, обім’я́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обім’я́вшись |
