| | |
| обіпра́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обіпра́тися |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпері́мося, обпері́мось, обпері́мся |
| 2 особа | обпери́ся, обпери́сь | обпері́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обперу́ся, обперу́сь | обперемо́ся, обперемо́сь, обпере́мся |
| 2 особа | обпере́шся | обперете́ся, обперете́сь |
| 3 особа | обпере́ться | обперу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обіпра́вся, обіпра́всь | обіпра́лися, обіпра́лись |
| жін.р. | обіпра́лася, обіпра́лась |
| сер.р. | обіпра́лося, обіпра́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обіпра́вшись |
