| | |
| обісмі́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обісмі́люватися, обісмі́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обісмі́люймося, обісмі́люймось |
| 2 особа | обісмі́люйся, обісмі́люйсь | обісмі́люйтеся, обісмі́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обісмі́люватимуся, обісмі́люватимусь | обісмі́люватимемося, обісмі́люватимемось, обісмі́люватимемся |
| 2 особа | обісмі́люватимешся | обісмі́люватиметеся, обісмі́люватиметесь |
| 3 особа | обісмі́люватиметься | обісмі́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обісмі́лююся, обісмі́лююсь | обісмі́люємося, обісмі́люємось, обісмі́люємся |
| 2 особа | обісмі́люєшся | обісмі́люєтеся, обісмі́люєтесь |
| 3 особа | обісмі́люється | обісмі́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обісмі́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обісмі́лювався, обісмі́лювавсь | обісмі́лювалися, обісмі́лювались |
| жін. р. | обісмі́лювалася, обісмі́лювалась |
| сер. р. | обісмі́лювалося, обісмі́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обісмі́лювавшись |
