| обі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обі́тний | обі́тна | обі́тне | обі́тні |
| родовий | обі́тного | обі́тної | обі́тного | обі́тних |
| давальний | обі́тному | обі́тній | обі́тному | обі́тним |
| знахідний | обі́тний | обі́тну | обі́тне | обі́тні |
| орудний | обі́тним | обі́тною | обі́тним | обі́тними |
| місцевий | на/в обі́тному, обі́тнім | на/в обі́тній | на/в обі́тному, обі́тнім | на/в обі́тних |
| [книжн.] | ||||