| обітя́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обітя́тий | обітя́та | обітя́те | обітя́ті |
| родовий | обітя́того | обітя́тої | обітя́того | обітя́тих |
| давальний | обітя́тому | обітя́тій | обітя́тому | обітя́тим |
| знахідний | обітя́тий | обітя́ту | обітя́те | обітя́ті |
| орудний | обітя́тим | обітя́тою | обітя́тим | обітя́тими |
| місцевий | на/в обітя́тому, обітя́тім | на/в обітя́тій | на/в обітя́тому, обітя́тім | на/в обітя́тих |