| обітя́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обітя́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обітні́мо, обітні́м | |
| 2 особа | обітни́ | обітні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обітну́ | обітнемо́, обітне́м |
| 2 особа | обітне́ш | обітнете́ |
| 3 особа | обітне́ | обітну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обітя́в | обітя́ли |
| жін.р. | обітя́ла | |
| сер.р. | обітя́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обітя́тий | ||
| Безособова форма | ||
| обітя́то | ||
| Дієприслівник | ||
| обітя́вши | ||