| об’ї́здити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (проїхати навколо; обминути; побувати в багатьох місцях) | ||
| Інфінітив | об’ї́здити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | об’ї́здьмо | |
| 2 особа | об’ї́здь | об’ї́здьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | об’ї́жджу | об’ї́здимо, об’ї́здим |
| 2 особа | об’ї́здиш | об’ї́здите |
| 3 особа | об’ї́здить | об’ї́здять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | об’ї́здив | об’ї́здили |
| жін.р. | об’ї́здила | |
| сер.р. | об’ї́здило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| об’ї́жджений | ||
| Безособова форма | ||
| об’ї́жджено | ||
| Дієприслівник | ||
| об’ї́здивши | ||