огня́ни́й – прикметник | ||||
(вогняний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | огня́ни́й | огня́на́ | огня́не́ | огня́ні́ |
родовий | огня́но́го | огня́но́ї | огня́но́го | огня́ни́х |
давальний | огня́но́му | огня́ні́й | огня́но́му | огня́ни́м |
знахідний | огня́ни́й | огня́ну́ | огня́не́ | огня́ні́ |
орудний | огня́ни́м | огня́но́ю | огня́ни́м | огня́ни́ми |
місцевий | на/в огня́но́му, огня́ні́м | на/в огня́ні́й | на/в огня́но́му, огня́ні́м | на/в огня́ни́х |
[розм.] |