| огу́лити – дієслово доконаного виду | ||
| (одурити, обрахувати) | ||
| Інфінітив | огу́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | огу́льмо | |
| 2 особа | огу́ль | огу́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | огу́лю | огу́лимо, огу́лим |
| 2 особа | огу́лиш | огу́лите |
| 3 особа | огу́лить | огу́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | огу́лив | огу́лили |
| жін.р. | огу́лила | |
| сер.р. | огу́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| огу́лений | ||
| Безособова форма | ||
| огу́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| огу́ливши | ||