| | |
| одректи́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | одректи́ся, одректи́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | одречі́мося, одречі́мось, одречі́мся |
| 2 особа | одречи́ся, одречи́сь | одречі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одречу́ся, одречу́сь | одречемо́ся, одречемо́сь, одрече́мся |
| 2 особа | одрече́шся | одречете́ся, одречете́сь |
| 3 особа | одрече́ться | одречу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | одрі́кся | одрекли́ся, одрекли́сь |
| жін.р. | одрекла́ся, одрекла́сь |
| сер.р. | одрекло́ся, одрекло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| одрі́кшись |
