| одри́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | одри́тий | одри́та | одри́те | одри́ті |
| родовий | одри́того | одри́тої | одри́того | одри́тих |
| давальний | одри́тому | одри́тій | одри́тому | одри́тим |
| знахідний | одри́тий, одри́того | одри́ту | одри́те | одри́ті, одри́тих |
| орудний | одри́тим | одри́тою | одри́тим | одри́тими |
| місцевий | на/в одри́тому, одри́тім | на/в одри́тій | на/в одри́тому, одри́тім | на/в одри́тих |