| одру́жений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | одру́жений | одру́жена | одру́жене | одру́жені |
| родовий | одру́женого | одру́женої | одру́женого | одру́жених |
| давальний | одру́женому | одру́женій | одру́женому | одру́женим |
| знахідний | одру́жений | одру́жену | одру́жене | одру́жені |
| орудний | одру́женим | одру́женою | одру́женим | одру́женими |
| місцевий | на/в одру́женому, одру́женім | на/в одру́женій | на/в одру́женому, одру́женім | на/в одру́жених |