| | |
| одрізня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | одрізня́тися, одрізня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | одрізня́ймося, одрізня́ймось |
| 2 особа | одрізня́йся, одрізня́йсь | одрізня́йтеся, одрізня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одрізня́тимуся, одрізня́тимусь | одрізня́тимемося, одрізня́тимемось, одрізня́тимемся |
| 2 особа | одрізня́тимешся | одрізня́тиметеся, одрізня́тиметесь |
| 3 особа | одрізня́тиметься | одрізня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одрізня́юся, одрізня́юсь | одрізня́ємося, одрізня́ємось, одрізня́ємся |
| 2 особа | одрізня́єшся | одрізня́єтеся, одрізня́єтесь |
| 3 особа | одрізня́ється | одрізня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| одрізня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | одрізня́вся, одрізня́всь | одрізня́лися, одрізня́лись |
| жін. р. | одрізня́лася, одрізня́лась |
| сер. р. | одрізня́лося, одрізня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| одрізня́вшись |
