| | | | |
| ока́дькуватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ока́дькуватий | ока́дькувата | ока́дькувате | ока́дькуваті |
| родовий | ока́дькуватого | ока́дькуватої | ока́дькуватого | ока́дькуватих |
| давальний | ока́дькуватому | ока́дькуватій | ока́дькуватому | ока́дькуватим |
| знахідний | ока́дькуватого, ока́дькуватий | ока́дькувату | ока́дькувате | ока́дькуватих, ока́дькуваті |
| орудний | ока́дькуватим | ока́дькуватою | ока́дькуватим | ока́дькуватими |
| місцевий | на/в ока́дькуватому, ока́дькуватім | на/в ока́дькуватій | на/в ока́дькуватому, ока́дькуватім | на/в ока́дькуватих |
| | | | |
| [діал.] | | | | |
