| | | | |
| окатоли́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | окатоли́чений | окатоли́чена | окатоли́чене | окатоли́чені |
| родовий | окатоли́ченого | окатоли́ченої | окатоли́ченого | окатоли́чених |
| давальний | окатоли́ченому | окатоли́ченій | окатоли́ченому | окатоли́ченим |
| знахідний | окатоли́чений, окатоли́ченого | окатоли́чену | окатоли́чене | окатоли́чені, окатоли́чених |
| орудний | окатоли́ченим | окатоли́ченою | окатоли́ченим | окатоли́ченими |
| місцевий | на/в окатоли́ченому, окатоли́ченім | на/в окатоли́ченій | на/в окатоли́ченому, окатоли́ченім | на/в окатоли́чених |
