| | |
| окатоли́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | окатоли́чуватися, окатоли́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | окатоли́чуймося, окатоли́чуймось |
| 2 особа | окатоли́чуйся, окатоли́чуйсь | окатоли́чуйтеся, окатоли́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окатоли́чуватимуся, окатоли́чуватимусь | окатоли́чуватимемося, окатоли́чуватимемось, окатоли́чуватимемся |
| 2 особа | окатоли́чуватимешся | окатоли́чуватиметеся, окатоли́чуватиметесь |
| 3 особа | окатоли́чуватиметься | окатоли́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окатоли́чуюся, окатоли́чуюсь | окатоли́чуємося, окатоли́чуємось, окатоли́чуємся |
| 2 особа | окатоли́чуєшся | окатоли́чуєтеся, окатоли́чуєтесь |
| 3 особа | окатоли́чується | окатоли́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| окатоли́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | окатоли́чувався, окатоли́чувавсь | окатоли́чувалися, окатоли́чувались |
| жін. р. | окатоли́чувалася, окатоли́чувалась |
| сер. р. | окатоли́чувалося, окатоли́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| окатоли́чувавшись |
