| окоза́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | окоза́чуватися, окоза́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | окоза́чуймося, окоза́чуймось | |
| 2 особа | окоза́чуйся, окоза́чуйсь | окоза́чуйтеся, окоза́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | окоза́чуватимуся, окоза́чуватимусь | окоза́чуватимемося, окоза́чуватимемось, окоза́чуватимемся |
| 2 особа | окоза́чуватимешся | окоза́чуватиметеся, окоза́чуватиметесь |
| 3 особа | окоза́чуватиметься | окоза́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | окоза́чуюся, окоза́чуюсь | окоза́чуємося, окоза́чуємось, окоза́чуємся |
| 2 особа | окоза́чуєшся | окоза́чуєтеся, окоза́чуєтесь |
| 3 особа | окоза́чується | окоза́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| окоза́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | окоза́чувався, окоза́чувавсь | окоза́чувалися, окоза́чувались |
| жін. р. | окоза́чувалася, окоза́чувалась | |
| сер. р. | окоза́чувалося, окоза́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| окоза́чувавшись | ||