| | |
| окоза́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | окоза́чуватися, окоза́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | окоза́чуймося, окоза́чуймось |
| 2 особа | окоза́чуйся, окоза́чуйсь | окоза́чуйтеся, окоза́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окоза́чуватимуся, окоза́чуватимусь | окоза́чуватимемося, окоза́чуватимемось, окоза́чуватимемся |
| 2 особа | окоза́чуватимешся | окоза́чуватиметеся, окоза́чуватиметесь |
| 3 особа | окоза́чуватиметься | окоза́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окоза́чуюся, окоза́чуюсь | окоза́чуємося, окоза́чуємось, окоза́чуємся |
| 2 особа | окоза́чуєшся | окоза́чуєтеся, окоза́чуєтесь |
| 3 особа | окоза́чується | окоза́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| окоза́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | окоза́чувався, окоза́чувавсь | окоза́чувалися, окоза́чувались |
| жін. р. | окоза́чувалася, окоза́чувалась |
| сер. р. | окоза́чувалося, окоза́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| окоза́чувавшись |
