| | |
| оконфу́зитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оконфу́зитися, оконфу́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оконфу́зьмося, оконфу́зьмось |
| 2 особа | оконфу́зься | оконфу́зьтеся, оконфу́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оконфу́жуся, оконфу́жусь | оконфу́зимося, оконфу́зимось, оконфу́зимся |
| 2 особа | оконфу́зишся | оконфу́зитеся, оконфу́зитесь |
| 3 особа | оконфу́зиться | оконфу́зяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оконфу́зився, оконфу́зивсь | оконфу́зилися, оконфу́зились |
| жін.р. | оконфу́зилася, оконфу́зилась |
| сер.р. | оконфу́зилося, оконфу́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оконфу́зившись |
