| око́стуватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | око́стуватий | око́стувата | око́стувате | око́стуваті |
| родовий | око́стуватого | око́стуватої | око́стуватого | око́стуватих |
| давальний | око́стуватому | око́стуватій | око́стуватому | око́стуватим |
| знахідний | око́стуватий | око́стувату | око́стувате | око́стуваті |
| орудний | око́стуватим | око́стуватою | око́стуватим | око́стуватими |
| місцевий | на/в око́стуватому, око́стуватім | на/в око́стуватій | на/в око́стуватому, око́стуватім | на/в око́стуватих |
| [розм.] | ||||