| оку́блюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| (звивати гніздо, кубло; осідати, оселятися де-небудь – зневажл.; установлюватися, наставати) | ||
| Інфінітив | оку́блюватися, оку́блюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оку́блюймося, оку́блюймось | |
| 2 особа | оку́блюйся, оку́блюйсь | оку́блюйтеся, оку́блюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оку́блюватимуся, оку́блюватимусь | оку́блюватимемося, оку́блюватимемось, оку́блюватимемся |
| 2 особа | оку́блюватимешся | оку́блюватиметеся, оку́блюватиметесь |
| 3 особа | оку́блюватиметься | оку́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оку́блююся, оку́блююсь | оку́блюємося, оку́блюємось, оку́блюємся |
| 2 особа | оку́блюєшся | оку́блюєтеся, оку́блюєтесь |
| 3 особа | оку́блюється | оку́блюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оку́блюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оку́блювався, оку́блювавсь | оку́блювалися, оку́блювались |
| жін. р. | оку́блювалася, оку́блювалась | |
| сер. р. | оку́блювалося, оку́блювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оку́блювавшись | ||