| ома́нливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ома́нливий | ома́нлива | ома́нливе | ома́нливі |
| родовий | ома́нливого | ома́нливої | ома́нливого | ома́нливих |
| давальний | ома́нливому | ома́нливій | ома́нливому | ома́нливим |
| знахідний | ома́нливий | ома́нливу | ома́нливе | ома́нливі |
| орудний | ома́нливим | ома́нливою | ома́нливим | ома́нливими |
| місцевий | на/в ома́нливому, ома́нливім | на/в ома́нливій | на/в ома́нливому, ома́нливім | на/в ома́нливих |