| | |
| ома́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ома́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ома́нюймо |
| 2 особа | ома́нюй | ома́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ома́нюватиму | ома́нюватимемо, ома́нюватимем |
| 2 особа | ома́нюватимеш | ома́нюватимете |
| 3 особа | ома́нюватиме | ома́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ома́нюю | ома́нюємо, ома́нюєм |
| 2 особа | ома́нюєш | ома́нюєте |
| 3 особа | ома́нює | ома́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ома́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ома́нював | ома́нювали |
| жін. р. | ома́нювала |
| сер. р. | ома́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ома́нюваний |
| Безособова форма |
| ома́нювано |
| Дієприслівник |
| ома́нювавши |
