| | |
| омеблюва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | омеблюва́тися, омеблюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | омеблю́ймося, омеблю́ймось |
| 2 особа | омеблю́йся, омеблю́йсь | омеблю́йтеся, омеблю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | омеблюва́тимуся, омеблюва́тимусь | омеблюва́тимемося, омеблюва́тимемось, омеблюва́тимемся |
| 2 особа | омеблюва́тимешся | омеблюва́тиметеся, омеблюва́тиметесь |
| 3 особа | омеблюва́тиметься | омеблюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | омеблю́юся, омеблю́юсь | омеблю́ємося, омеблю́ємось, омеблю́ємся |
| 2 особа | омеблю́єшся | омеблю́єтеся, омеблю́єтесь |
| 3 особа | омеблю́ється | омеблю́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| омеблю́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | омеблюва́вся, омеблюва́всь | омеблюва́лися, омеблюва́лись |
| жін. р. | омеблюва́лася, омеблюва́лась |
| сер. р. | омеблюва́лося, омеблюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| омеблюва́вшись |
