| омежо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | омежо́ваний | омежо́вана | омежо́ване | омежо́вані |
| родовий | омежо́ваного | омежо́ваної | омежо́ваного | омежо́ваних |
| давальний | омежо́ваному | омежо́ваній | омежо́ваному | омежо́ваним |
| знахідний | омежо́ваний, омежо́ваного | омежо́вану | омежо́ване | омежо́вані, омежо́ваних |
| орудний | омежо́ваним | омежо́ваною | омежо́ваним | омежо́ваними |
| місцевий | на/в омежо́ваному, омежо́ванім | на/в омежо́ваній | на/в омежо́ваному, омежо́ванім | на/в омежо́ваних |
| [рідко] | ||||