| омлі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | омлі́лий | омлі́ла | омлі́ле | омлі́лі |
| родовий | омлі́лого | омлі́лої | омлі́лого | омлі́лих |
| давальний | омлі́лому | омлі́лій | омлі́лому | омлі́лим |
| знахідний | омлі́лого, омлі́лий | омлі́лу | омлі́ле | омлі́лих, омлі́лі |
| орудний | омлі́лим | омлі́лою | омлі́лим | омлі́лими |
| місцевий | на/в омлі́лому, омлі́лім | на/в омлі́лій | на/в омлі́лому, омлі́лім | на/в омлі́лих |
| [рідко] | ||||