| оморо́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оморо́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оморо́чмо | |
| 2 особа | оморо́ч | оморо́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оморо́чу | оморо́чимо, оморо́чим |
| 2 особа | оморо́чиш | оморо́чите |
| 3 особа | оморо́чить | оморо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оморо́чив | оморо́чили |
| жін.р. | оморо́чила | |
| сер.р. | оморо́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оморо́чивши | ||