| | |
| омужи́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | омужи́читися, омужи́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | омужи́чмося, омужи́чмось |
| 2 особа | омужи́чся | омужи́чтеся, омужи́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | омужи́чуся, омужи́чусь | омужи́чимося, омужи́чимось, омужи́чимся |
| 2 особа | омужи́чишся | омужи́читеся, омужи́читесь |
| 3 особа | омужи́читься | омужи́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | омужи́чився, омужи́чивсь | омужи́чилися, омужи́чились |
| жін.р. | омужи́чилася, омужи́чилась |
| сер.р. | омужи́чилося, омужи́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| омужи́чившись |
