| омі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | омі́чний | омі́чна | омі́чне | омі́чні |
| родовий | омі́чного | омі́чної | омі́чного | омі́чних |
| давальний | омі́чному | омі́чній | омі́чному | омі́чним |
| знахідний | омі́чний | омі́чну | омі́чне | омі́чні |
| орудний | омі́чним | омі́чною | омі́чним | омі́чними |
| місцевий | на/в омі́чному, омі́чнім | на/в омі́чній | на/в омі́чному, омі́чнім | на/в омі́чних |