| оніме́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оніме́чений | оніме́чена | оніме́чене | оніме́чені |
| родовий | оніме́ченого | оніме́ченої | оніме́ченого | оніме́чених |
| давальний | оніме́ченому | оніме́ченій | оніме́ченому | оніме́ченим |
| знахідний | оніме́чений, оніме́ченого | оніме́чену | оніме́чене | оніме́чені, оніме́чених |
| орудний | оніме́ченим | оніме́ченою | оніме́ченим | оніме́ченими |
| місцевий | на/в оніме́ченому, оніме́ченім | на/в оніме́ченій | на/в оніме́ченому, оніме́ченім | на/в оніме́чених |