| | | | |
| оніме́чуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | оніме́чуваний | оніме́чувана | оніме́чуване | оніме́чувані |
| родовий | оніме́чуваного | оніме́чуваної | оніме́чуваного | оніме́чуваних |
| давальний | оніме́чуваному | оніме́чуваній | оніме́чуваному | оніме́чуваним |
| знахідний | оніме́чуваний, оніме́чуваного | оніме́чувану | оніме́чуване | оніме́чувані, оніме́чуваних |
| орудний | оніме́чуваним | оніме́чуваною | оніме́чуваним | оніме́чуваними |
| місцевий | на/в оніме́чуваному, оніме́чуванім | на/в оніме́чуваній | на/в оніме́чуваному, оніме́чуванім | на/в оніме́чуваних |
