| | |
| оніме́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оніме́чуватися, оніме́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оніме́чуймося, оніме́чуймось |
| 2 особа | оніме́чуйся, оніме́чуйсь | оніме́чуйтеся, оніме́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оніме́чуватимуся, оніме́чуватимусь | оніме́чуватимемося, оніме́чуватимемось, оніме́чуватимемся |
| 2 особа | оніме́чуватимешся | оніме́чуватиметеся, оніме́чуватиметесь |
| 3 особа | оніме́чуватиметься | оніме́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оніме́чуюся, оніме́чуюсь | оніме́чуємося, оніме́чуємось, оніме́чуємся |
| 2 особа | оніме́чуєшся | оніме́чуєтеся, оніме́чуєтесь |
| 3 особа | оніме́чується | оніме́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оніме́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оніме́чувався, оніме́чувавсь | оніме́чувалися, оніме́чувались |
| жін. р. | оніме́чувалася, оніме́чувалась |
| сер. р. | оніме́чувалося, оніме́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оніме́чувавшись |
