| | | | |
| опорядко́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | опорядко́ваний | опорядко́вана | опорядко́ване | опорядко́вані |
| родовий | опорядко́ваного | опорядко́ваної | опорядко́ваного | опорядко́ваних |
| давальний | опорядко́ваному | опорядко́ваній | опорядко́ваному | опорядко́ваним |
| знахідний | опорядко́ваний | опорядко́вану | опорядко́ване | опорядко́вані |
| орудний | опорядко́ваним | опорядко́ваною | опорядко́ваним | опорядко́ваними |
| місцевий | на/в опорядко́ваному, опорядко́ванім | на/в опорядко́ваній | на/в опорядко́ваному, опорядко́ванім | на/в опорядко́ваних |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
