| опрі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опрі́чний | опрі́чна | опрі́чне | опрі́чні |
| родовий | опрі́чного | опрі́чної | опрі́чного | опрі́чних |
| давальний | опрі́чному | опрі́чній | опрі́чному | опрі́чним |
| знахідний | опрі́чний | опрі́чну | опрі́чне | опрі́чні |
| орудний | опрі́чним | опрі́чною | опрі́чним | опрі́чними |
| місцевий | на/в опрі́чному, опрі́чнім | на/в опрі́чній | на/в опрі́чному, опрі́чнім | на/в опрі́чних |
| [рідко] | ||||