| Ори́нин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Ори́нин | Ори́нина | Ори́нине | Ори́нині |
| родовий | Ори́ниного | Ори́ниної | Ори́ниного | Ори́ниних |
| давальний | Ори́ниному | Ори́ниній | Ори́ниному | Ори́ниним |
| знахідний | Ори́нин, Ори́ниного | Ори́нину | Ори́нине | Ори́нині, Ори́ниних |
| орудний | Ори́ниним | Ори́ниною | Ори́ниним | Ори́ниними |
| місцевий | на/в Ори́ниному, Ори́нинім | на/в Ори́ниній | на/в Ори́ниному, Ори́нинім | на/в Ори́ниних |