о́рлій – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | о́рлій | о́рля | о́рлє | о́рлі |
родовий | о́рлього | о́рльої | о́рлього | о́рліх |
давальний | о́рльому | о́рлій | о́рльому | о́рлім |
знахідний | о́рлій, о́рлього | о́рлю | о́рлє | о́рлі, о́рліх |
орудний | о́рлім | о́рльою | о́рлім | о́рліми |
місцевий | на/в о́рльому, о́рлім | на/в о́рлій | на/в о́рльому, о́рлім | на/в о́рліх |
[поет.] |