| оробітни́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оробітни́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оробітни́чмо | |
| 2 особа | оробітни́ч | оробітни́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оробітни́чу | оробітни́чимо, оробітни́чим |
| 2 особа | оробітни́чиш | оробітни́чите |
| 3 особа | оробітни́чить | оробітни́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оробітни́чив | оробітни́чили |
| жін.р. | оробітни́чила | |
| сер.р. | оробітни́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оробітни́чений | ||
| Безособова форма | ||
| оробітни́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| оробітни́чивши | ||