| орогові́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | орогові́лий | орогові́ла | орогові́ле | орогові́лі |
| родовий | орогові́лого | орогові́лої | орогові́лого | орогові́лих |
| давальний | орогові́лому | орогові́лій | орогові́лому | орогові́лим |
| знахідний | орогові́лий | орогові́лу | орогові́ле | орогові́лі |
| орудний | орогові́лим | орогові́лою | орогові́лим | орогові́лими |
| місцевий | на/в орогові́лому, орогові́лім | на/в орогові́лій | на/в орогові́лому, орогові́лім | на/в орогові́лих |