| оро́шений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оро́шений | оро́шена | оро́шене | оро́шені |
| родовий | оро́шеного | оро́шеної | оро́шеного | оро́шених |
| давальний | оро́шеному | оро́шеній | оро́шеному | оро́шеним |
| знахідний | оро́шений | оро́шену | оро́шене | оро́шені |
| орудний | оро́шеним | оро́шеною | оро́шеним | оро́шеними |
| місцевий | на/в оро́шеному, оро́шенім | на/в оро́шеній | на/в оро́шеному, оро́шенім | на/в оро́шених |