| орфоепі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | орфоепі́чний | орфоепі́чна | орфоепі́чне | орфоепі́чні |
| родовий | орфоепі́чного | орфоепі́чної | орфоепі́чного | орфоепі́чних |
| давальний | орфоепі́чному | орфоепі́чній | орфоепі́чному | орфоепі́чним |
| знахідний | орфоепі́чний | орфоепі́чну | орфоепі́чне | орфоепі́чні |
| орудний | орфоепі́чним | орфоепі́чною | орфоепі́чним | орфоепі́чними |
| місцевий | на/в орфоепі́чному, орфоепі́чнім | на/в орфоепі́чній | на/в орфоепі́чному, орфоепі́чнім | на/в орфоепі́чних |