орієнто́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | орієнто́ваний | орієнто́вана | орієнто́ване | орієнто́вані |
родовий | орієнто́ваного | орієнто́ваної | орієнто́ваного | орієнто́ваних |
давальний | орієнто́ваному | орієнто́ваній | орієнто́ваному | орієнто́ваним |
знахідний | орієнто́ваний, орієнто́ваного | орієнто́вану | орієнто́ване | орієнто́вані, орієнто́ваних |
орудний | орієнто́ваним | орієнто́ваною | орієнто́ваним | орієнто́ваними |
місцевий | на/в орієнто́ваному, орієнто́ванім | на/в орієнто́ваній | на/в орієнто́ваному, орієнто́ванім | на/в орієнто́ваних |