| орієнтува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | орієнтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | орієнту́ймо | |
| 2 особа | орієнту́й | орієнту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | орієнтува́тиму | орієнтува́тимемо, орієнтува́тимем |
| 2 особа | орієнтува́тимеш | орієнтува́тимете |
| 3 особа | орієнтува́тиме | орієнтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | орієнту́ю | орієнту́ємо, орієнту́єм |
| 2 особа | орієнту́єш | орієнту́єте |
| 3 особа | орієнту́є | орієнту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| орієнту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | орієнтува́в | орієнтува́ли |
| жін. р. | орієнтува́ла | |
| сер. р. | орієнтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| орієнто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| орієнто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| орієнтува́вши | ||