| | |
| оса́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оса́джуватися, оса́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оса́джуймося, оса́джуймось |
| 2 особа | оса́джуйся, оса́джуйсь | оса́джуйтеся, оса́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оса́джуватимуся, оса́джуватимусь | оса́джуватимемося, оса́джуватимемось, оса́джуватимемся |
| 2 особа | оса́джуватимешся | оса́джуватиметеся, оса́джуватиметесь |
| 3 особа | оса́джуватиметься | оса́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оса́джуюся, оса́джуюсь | оса́джуємося, оса́джуємось, оса́джуємся |
| 2 особа | оса́джуєшся | оса́джуєтеся, оса́джуєтесь |
| 3 особа | оса́джується | оса́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оса́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оса́джувався, оса́джувавсь | оса́джувалися, оса́джувались |
| жін. р. | оса́джувалася, оса́джувалась |
| сер. р. | оса́джувалося, оса́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оса́джувавшись |
