| осамі́тнений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осамі́тнений | осамі́тнена | осамі́тнене | осамі́тнені |
| родовий | осамі́тненого | осамі́тненої | осамі́тненого | осамі́тнених |
| давальний | осамі́тненому | осамі́тненій | осамі́тненому | осамі́тненим |
| знахідний | осамі́тнений, осамі́тненого | осамі́тнену | осамі́тнене | осамі́тнені, осамі́тнених |
| орудний | осамі́тненим | осамі́тненою | осамі́тненим | осамі́тненими |
| місцевий | на/в осамі́тненому, осамі́тненім | на/в осамі́тненій | на/в осамі́тненому, осамі́тненім | на/в осамі́тнених |